Знак Перуна — умовна назва кількох зображень, які в джерелах і в побуті пов’язують із слов’янським богом грому й блискавки; єдиного канонічного малюнка в літописах немає. Для читача в Запоріжжі це важливо розвести одразу: на гербі міста, затвердженому рішенням міської ради №40 від 31 січня 2003 року, цього знака немає. Державний герб України — золотий тризуб на синьому щиті; Конституція називає його «Знаком Княжої Держави Володимира Великого», а не знаком Перуна.
Плутанина виникає з трьох шарів. Перший — писемні згадки ІХ–Х століть про бога, його ідола й клятви зброєю. Другий — народні обереги й орнаменти, які етнографи фіксують уже в пізніші століття: шестипелюсткове «громове колесо», сокирки-підвіски, так звані громові стріли. Третій — сучасні сувеніри, шеврони й інтернет-схеми, де один і той самий візерунок називають то Перуном, то сонцем, то «давнім гербом».
Нижче розбираємо поняття окремо: що підтверджують тексти й рішення, що лишається гіпотезою, і де ви реально бачите ці зображення в Запоріжжі та області.
Походження знака і бога
Перун у східнослов’янській традиції — володар грому, блискавки й дощу, з ІХ–Х століть також покровитель князя і дружини. Ім’я зводять до дієслова зі значенням «бити, ударяти»; споріднені слова на позначення грому збереглися в кількох слов’янських мовах. Візантійський історик Прокопій Кесарійський у VI столітті писав, що анти шанують одного бога — володаря блискавки. Це найраніша зовнішня згадка, і вона не містить малюнка знака.
Перун
Визначення: язичницьке божество слов’ян і балтів, у Київській Русі ІХ–Х століть — верховний бог пантеону князя. Простими словами: його пов’язували з грозою, судом неба і військовою присягою, а не з абстрактною «енергією». Приклад із джерела: у договорах русі з греками 907 і 944 років дружинники клялися Перуном і Велесом. Типова помилка — ототожнювати його з сучасним державним гербом України без застереження, що це окрема наукова гіпотеза, а не норма закону.
Атрибути культу
Визначення: предмети й природні знаки, які в текстах і етнографії повторюються поруч з ім’ям бога. До них належать блискавка, палиця (довбня), сокира, стріли, дуб, червоний і рудий колір, півень. Простими словами: це не «логотип», а набір речей, якими пояснювали удар грому й силу зброї. Приклад: київський ідол 980 року в «Повісті временних літ» — дерев’яний, зі срібною головою й золотими вусами. Помилка — вважати будь-яку свастику чи восьмипроменеву зірку обов’язковим історичним знаком саме цього бога: такі прив’язки з’явилися переважно в пізніх реконструкціях.
Громовик і перуниця
Визначення: народні назви орнаментів — шестипелюсткової розетки в колі та багатопроменевої зірки, які в популярній літературі називають знаком Перуна. Простими словами: це візерунки на хатах, прялках і прикрасах, які захищали житло від удару блискавки в уявленнях сільського побуту. Приклад: шестиспицеве «громове колесо» зустрічається в декоративному різьбленні ширше, ніж будь-яке підписане «Перун» зображення. Помилка — видавати ці візерунки за офіційну геральдику Київської Русі: літописи описують ідола й клятву, а не штамп із розеткою.
Історичне використання знака
Послідовність тут має значення, бо різні епохи залишали різні сліди. У праслов’янський і ранньосередньовічний період маємо зовнішні описи культу грому й дуба. У Х столітті — державне піднесення Перуна в Києві й Новгороді та швидке скасування після хрещення. Пізніше ім’я й функції частково перейшли на народний образ Іллі Громовержця, а «знак» жив уже як орнамент і амулет, а не як державна емблема.
Клятва і зброя
Визначення: спосіб, у який ім’я бога фіксується в дипломатичних текстах. Руси клали зброю, щити й золото й присягали Перуном; порушника мали вразити власною зброєю. Це займало один акт укладання миру, а не багатолітній «бренд». Помилка — малювати з цього сучасний військовий шеврон і називати його «офіційним знаком дружини»: шеврони Х століття нам не збереглися.
Ідол 980 року
Визначення: дерев’яна статуя, поставлена Володимиром на київському пагорбі на чолі пантеону. Проіснувала до хрещення 988 року, після чого ідоли скинули. Для читача це межа даних: маємо опис матеріалів (срібло, золото, дерево), але не маємо автентичного малюнка тогочасного «логотипа» бога. Пізні мініатюри літописів — уже інтерпретація переписувачів, а не польова фіксація Х століття.
Дуб і стріли на Хортиці
Визначення: єдиний ранній письмовий епізод, що прив’язує культ грому саме до території сучасного Запоріжжя. У трактаті «Про управління імперією» близько 952 року Костянтин Багрянородний описує острів святого Григорія — Хортицю: біля величезного дуба руси приносили живих півнів, встромляли навколо стріли, клали хліб і м’ясо. Це не герб і не печатка. Це ритуал біля дерева, яке в індоєвропейській традиції часто пов’язують із громовержцем. Місце того дуба сьогодні не встановлене з точністю до ділянки; пізніший «Червоний дуб» козацьких переказів — інше дерево й інша доба.
На практиці шарнір між епохами виглядає так. Письмовий культ зникає після 988 року. У народному побуті залишаються «громові стріли» — белемніти й крем’яні знахідки, які вважали splідом удару блискавки й носили як оберіг. Козацька доба додає власні емблеми — малиновий колір, зброю, клейноди, — і вони вже не підписуються іменем Перуна в офіційних документах Січі.
Офіційний статус в Україні
Коротко: знак Перуна не є державним символом України і не є символом Запоріжжя. Офіційний малий Державний Герб — тризуб, затверджений постановою Верховної Ради 19 лютого 1992 року і закріплений статтею 20 Конституції 28 червня 1996 року. Герб міста — рішення №40 від орієнтовно 31 січня 2003 року: зелене й малинове поля, золоті козацькі рушниці навхрест і чорний лук із трьома стрілами вістрями вниз.
Тризуб і гіпотеза блискавки
Визначення: версія, що тризуб на златниках і срібниках Володимира зображує блискавку — зброю Перуна. Її озвучували різні автори; у 2020-х її знову піднімали запорізькі дослідники, зокрема в матеріалах регіональних видань. Голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило, коментуючи дискусію для Суспільного Запоріжжя, прямо сказав: прямих джерел про первісне значення знака Х–ХІ століть немає, тож єдина доведена версія відсутня. Відмінність від сусіднього поняття очевидна: тризуб — чинний державний герб; «блискавка Перуна» — наукова або публіцистична інтерпретація цього герба, а не окремий затверджений знак.
Важливо. Якщо на вивісці, шевроні чи сувенірі написано «офіційний знак Перуна України» або «герб Запоріжжя — Перун», це не відповідає ні статті 20 Конституції, ні рішенню міської ради №40 від орієнтовно 31 січня 2003 року. Перевіряйте символ за текстом рішення, а не за підписом продавця.
| Позначення | Що це за норма | Чи є знаком Перуна | Де закріплено |
|---|---|---|---|
| Тризуб на синьому щиті | Малий Державний Герб України | Ні; є лише гіпотеза про блискавку | Постанова ВР 19.02.1992; ст. 20 Конституції |
| Рушниці й лук зі стрілами | Герб міста Запоріжжя | Ні | Рішення міськради №40 від орієнтовно 31.01.2003 |
| Громовик, перуниця, сокирка | Народний орнамент / амулет | Умовна пізня назва | Етнографія, не закон |
| Дуб і стріли на Хортиці | Опис ритуалу Х ст. | Контекст культу, не емблема | Трактат близько 952 року |
Знак у просторі Запоріжжя
У місті й на острові ви частіше зустрінете не «канонічний» знак, а три різні речі: офіційну міську символіку без Перуна, музейні й паркові реконструкції козацької та давньої доби, і комерційні зображення на ярмарках біля Хортиці. Різниця між ними — у документі. Герб на бланку ради й на стелі має опис 2003 року. Сувенірна нашивка такого опису не має.
Хортиця як місце пам’яті
Національний заповідник «Хортиця» зберігає сюжет дуба з трактату Х століття й пізніші козацькі дуби, описані Яковом Новицьким у ХІХ столітті. Це топографія й експозиція, а не герб громади. У музейних залах можна побачити реконструкції зброї, орнаменту й побуту; підпис «знак Перуна» на стенді варто читати як інтерпретацію екскурсії, якщо поруч немає посилання на артефакт із датуванням.
- Офіційні носії символіки міста — щит із рушницями й луком: будівля ради, бланки, стели при в’їзді. Тут знак Перуна не передбачений положенням про герб.
- Заповідник і історико-культурний комплекс на острові — дуб, Січ, археологія. Тут ідеться про місце й епоху, а не про затверджений знак.
- Ринок сувенірів біля туристичних точок — гравіювання «громовика» на дереві й металі. Це приватний виріб; ціна зазвичай у межах сувенірної полиці, юридичного статусу символу він не додає.
Саме тут розходиться обіцянка вивіски й рішення ради: продавець може назвати шестипелюсткову розетку «гербом предків Запорожжя», тоді як чинний герб міста від 2003 року цього елемента не містить. Ми звіряємо твердження з номером рішення, а не з текстом на магніті.
Поширені вимисли про знак
Найчастіша підміна — видати пізній орнамент за державну емблему Х століття. Друга — змішати слов’янський громовик із символами, які в ХХ столітті використовували політичні рухи поза Україною. Третя — оголосити будь-який тризуб «Перуном» і навпаки. Жодна з цих схем не випливає з тексту Конституції чи з міського положення про герб.
Типовий випадок на практиці виглядає так. Людина бачить на ярмарку шестипроменеве коло, чує назву «коло Перуна» і замовляє шеврон «для офіційного використання». Далі шеврон потрапляє на форму або на вивіску гуртка. Коли постає питання реєстрації символіки чи суперечки про «офіційність», з’ясовується: ні статут громади, ні рішення №40, ні державний герб цього малюнка не знають. Результат — витрати на тираж без правового покриття. Причина проста: ринок продає назву, а органи влади користуються текстом рішення.
Як відрізнити автентичний шар
Критерій не в красі лінії, а в типі джерела.
- Писемний шар ІХ–Х століть: ім’я бога, ідол, клятва, дуб і стріли. Малюнка знака в цих текстах немає.
- Етнографічний шар: громовик, сокирка-підвіска, «громова стріла». Це побут і оберіг, датовані переважно пізніше за літописний пантеон.
- Правовий шар 1992–2003 років: тризуб держави і герб Запоріжжя. Тут ім’я Перуна в формулі затвердження відсутнє.
- Комерційний шар: будь-яка сучасна композиція з підписом «Перун». Її статус дорівнює статусу виробу, а не герба.
Якщо джерела розходяться — а щодо значення тризуба вони розходяться вже понад століття, — чесно фіксуємо розбіжність і не підміняємо гіпотезу нормою. Для міста це означає одне: історична пам’ять про громовержця на Хортиці існує, офіційний знак громади — інший.
Що робити далі
Якщо вам потрібен саме офіційний символ міста на бланку, вивісці чи шевроні установи — беріть опис із рішення №40 від орієнтовно 31 січня 2003 року і положення про використання герба на порталі міської ради. Самовільна заміна рушниць і лука на «громовик» створює розрив із затвердженим зображенням.
Якщо ви перевіряєте сувенір або публікацію «це герб Перуна України» — зіставте малюнок зі статтею 20 Конституції. Тризуб є державним гербом; підпис «Перун» на ньому — авторська версія, яку геральдисти не визнають єдиною доведеною.
Якщо вас цікавить місцевий історичний слід, а не емблема — плануйте візит на Хортицю до експозицій заповідника й ділянок, пов’язаних із дубами. Розраховуйте час на дорогу островом і на читання підписів стендів: шукайте датування знахідки, а не загальну фразу про «символ предків».
Якщо зображення вже стоїть на фасаді закладу і викликає суперечку, фіксуйте адресу й фото та звіряйте його з положенням про герб. Розбіжність між вивіскою й рішенням ради — це не «варіант традиції», а різна юридична природа знака.
